Чорнобильський вітер
По душах мете,
Чорнобильський пил на роки спадає,
Годинник життя беззупинно іде...
Лиш память, лиш память, усе
памятає...
Прослухавши з цікавістю інормацію яка своїм "чорним крилом" неоминула домівки їхніх батьків , дідів. Діти зрозуміли важливість та наслідки трагедії яка ввійшла в історію чорним днем для нашого народу.
Чуєш,роде мій, ріднесенький !
Хоч би вийшов хто однесенький!
Роботящий мій з діда прадіда!
Двір занедбаний, Боже ріднесенький!
Л. Костенко
Чорнобиль... Чорний біль нашої землі.
Скільки б неминуло років , все одно це слово полумятиме чоним вогнищем скорботи.
А втім селі ні голосу ні звуку,
І вікна випромінюють розлуку.
І двері навхрест дошками забиті,
І журавлі криничні сумовиті,
І тихий сад біля старої школи,
І дітям в ній не вчитися ніколи...